REWILDING

WePlanet Position Paper

ВІДНОВЛЕННЯ ДИКОЇ ПРИРОДИ

Позиція WePlanet

ВСТУП

Збереження природи недостатньо. Настав час її відродження, відновлення зниклих видів і повернення наших земель і морів до природних процесів, що їм притаманні. Активно відроджуючи і захищаючи принаймні половину земної кулі, людство може з однієї з найбільш руйнівних щодо природи сил перетворитись на одну з найбільш креативних.

ВИКЛИК

Ми стоїмо на порозі однієї з найбільших трансформацій у землекористуванні від часів виникнення сільського господарства. Прориви у виробництві альтернативних білків і селекції рослин, у поєднанні з прискоренням зміни раціону на рослинний на Глобальній Півночі вказують на те, що значні території землі можуть незабаром бути вивільнені для відновлення природи. Можливості реставрації наших ушкоджених екосистем, повернення втрачених видів та зв’язування вуглецю величезні. Проте сьогодні ЄС і чимало з її держав-членів не в змозі належно визначити, профінансувати або підтримати необхідний масштаб відновлення дикої природи. Слід радикально підвищити амбіції і активізувати дії.

НАШІ РІШЕННЯ

• Активно субсидувати відновлення природи. Перенаправити мільярди, які щорічно витрачаються на субсидування тваринництва (див. Позицію WePlanet з сільського господарства) для підтримки відновлення дикої природи і довкілля натомість.

• Розробити і реалізувати масштабний план ЄС щодо відновлення дикої природи на половині європейського континенту. Політики ЄС і держав-членів мають розробити
дорожню карту масштабного відновлення природи в стилі плану Маршалла, із виділенням коштів і мільтисекторальними регуляторними змінами.

• Мислити ширше за Net Zero та прагнути відновлення клімату. В разі масштабного впровадження природні кліматичні рішення можуть зв’язати таку кількість вуглецю, щоб зробити наші викиди негативними, допомагаючи відновити наш клімат до приємних характеристик, в яких наші цивілізації вперше виникли.

• Фінансувати справедливий перехід. Працівники та громади, а не застарілі галузі, повинні бути щедро підтримані, аби забезпечити справедливий перехід до Європи з відновленою дикою природою, яка залишає сільських жителів у кращих умовах.

• Розширення демократії. Там, де це можливо, політики повинні надавати повноваження місцевим зацікавленим сторонам для планування і залучення до відродження дикої природи через консультації або форми демократії участі.

Позиція WePlanet щодо відродження дикої природи Європи

ЩО ТАКЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДИКОЇ ПРИРОДИ (РЕВАЙЛДІНГ)?

У той час як традиційна природоохорона наголошує на необхідності захисту екосистеми від подальшої деградації та сталого обмеження екологічного сліду людства, теперішнім його станом, відродження дикої природи (або ревайлдінг) пропонує радикально нову перспективу.

Ревайлдінг визнає, що цей слід людствастав занадто великим і необхідно активно працювати для відновлення екосистем та зменшення впливу діяльності людини на світ природи.
Ми приймаємо визначення пропоноване Rewilding Britain, відповідно до
якого ревайлдинг це: «Масштабне відновлення екосистем до такого рівня на якому природа спроможна дбати про себе. Ревайлдінг спрямовано на відновлення природних процесів та, там де це необхідно, зниклих видів, надаючи їм змогу формувати ландшафт і середовища існування ”

Деякі зауваження щодо того, як ми розуміємо цю характеристику

• Ревайлдінг прагне відновлення природних процесів, але часто відсутнім той базовий рівень, до якого екосистеми мають повернуться, щоб стати самодостатніми. Наша концепція ревайлдингу сумісна із вжиттям активних заходів для налагодження екосистем, що перебувають під загрозою наприклад, з підтримкою природної спадкоємності, сприянням розвитку природних процесів або зменшення інших впливів людини. Який саме тип розвитку екосистеми підтримується почасти залежить від людського вибору та уподобань.

• Люди часто хочуть бачити дику природу на власні очі. Якщо є така можливість важливо обмежити або суворо регулювати доступ до чутливих екосистем, ревайлдінг, в принципі, є сумісний з присутністю людей.

• Тварини в дикій природі часто зазнають великих страждань. Ініціативи пом’якшення цих страждань в створених людьми середовищах, відповідають співчутливому та гуманному підходу до ревайлдінгу.

ЧОМУ МИ ОБСТОЮЄМО ВІДТВОРЕННЯ ДИКОЇ ПРИРОДИ

Дика природа має духовну та естетичну цінність для людини. WePlanet стверджує, що відновлення та розквіт диких екосистем є цінним і поза практичними перевагами відновлення дикої природи. Ці переваги мають бути збалансовані з потребами і правами людського розвитку. Найважливішим практичними перевагами ревайлдінгу є:

• Здичавілі землі можуть утримувати вуглець. Така земля, в разі використання для тваринництва, може перетворити джерело вуглецю на поглинач вуглецю і таким чином сприяти пом'якшенню зміни клімату.

• Дика природа (особливо ліси та водно-болотні угіддя) часто є ефективнішим, гнучкішим і біорізноманітнішим поглиначем вуглецю ніж інші подібні землекористування, такі як пасовища та промислові лісогосподарства.

• Ревайлдінг є ключовим чинником сприяння біорізноманіттю. Більшість види потребують самопідтримуваних екосистем, вільних від людського втручання; лише незначна кількість загальних видів почуваються краще в агроландшафтах.

• Відродження дикої природи може створити економічні можливості. У деяких регіонах, там, де сільське чи лісове господарство більше не є економічно вигідними, активні кроки до відновлення дикої природи можуть надати кращі економічні можливості через впровадження дружнього до природи туризму.

• У багатьох випадках екосистемні послуги (такі як утримання вуглецю, рекреація та запобігання повеням) відновлених земель вартують більше, ніж прибуток від деревини, видобутку торфу чи фермерства.

• Через дороге субсидування сільського господарства в Європі та Великій Британії, масштабне відновлення дикої природи в поєднанні зі значним змінами харчового раціону, ймовірно, матиме сильний економічний сенс на національному рівні, прикладом чого є зміни, здійснені в Коста-Ріці.

В даний час дикої природи в багатьох країнах Європи лишилось надзвичайно мало, і там є величезні можливості для її відродження. Наразі необхідні політичні втручання, які терміново створять можливості, які слід використовувати масштабно, уникаючи, де це можливо, негативних побічних ефектів для сільських громад, котрі зараз використовують ці землі.

ПРИНЦИПИ РЕВАЙЛДІНГУ

Існує багато різних шкіл ревайлдінгу і WePlanet визнає, що це сфера вивчення і досліджень, яка швидко розвивається. Загалом WePlanet підтверджує важливість пріоритетності, де це можливо, природного відновлення у порівнянні із посадкою дерев і розуміє активну реінтродукцію зниклих видів, як інтегровану діяльність. WePlanet також визнає, що ревайлдінг та традиційне збереження природи можуть бути доповнюючими практиками, але не повинні розглядатися в опозиції одне до іншого.

WePlanet визнає та підтримує три основні принципові підходи, кожен з яких має притаманні йому переваги:

• Пасивний ревайлдінг - це, по суті, форма вивільнення землі з можливістю природного відновлення рослинності з навколишніх джерел насіння або ґрунту та реколонізація сусідніми тваринними спільнотами. У морському ревайлдінгу це може включати створення «зон без відбору», в яких рибальство або інший видобуток морських живих організмів заборонено.

• Активний ревайлдінг - за такого підходу види, зокрема ключові, такі як вовки, рисі чи бобри – активно реінтродуковані, а чужорідні, особливо інвазивні види усунуто. Посадка дерев, посів трав та інші форми рослинництва активно здійснюються для імітації природної регенерації, і де активне управління та вибраковування інтродукованих видів травоїдних тварин, таких як бізон, благородний олень, лось, дикі коні та кабан може бути необхідним, оскільки м'ясоїдні тварини не можуть природним чином контролювати їхню популяцію.

• Допоміжний ревайлдинг - форма ревайлдингу, яка перебуває між пасивним і активним, та прагне мінімізувати людське втручання, де це можливо, але маютьмісце невеликі втручання
на кшталт огородження популяцій оленів чи овець для забезпечення природної регенерації.

В усіх випадках сполученість відновлених ландшафтів має важливе значення для здорових екосистем і генетичного різноманіття диких популяцій.

ЯК БАГАТО РЕВАЙЛДИНГУ МИ ПРАГНЕМО?

Спільний семінар IPBES / IPCC у 2021 році оцінив, що від 30 до 50 відсотків усього суходолу та моря має бути передано недоторканим іефективно захищеним екосистемам для досягнення наших цілей щодо клімату, біорізноманіття та добробуту людини. Такі амбіції не збігаються із амбіціми політиків ЄС. У той час як затверджена Стратегія ЄС з біорізноманіття до2030 є багатообіцяючою, вона ставить за мету виділити для ефективного управлінняпринаймні 30% території ЄС, однак лише 10% територій ЄС буде знаходитись під сувороюправовою охороною, сумісною із з ревайлдінгом.

Звичайно, дуже важливо зазначити, що в Європі потенціал ревайлдінгу різко різниться від регіону до регіону, і щільність населення та відмінності у продуктивності сільського господарства є двома ключовими чинниками. Відповідно і потенційні переваги ревайлдінгу також відрізнятимуться залежно від регіону.

Однак, враховуючи величезний потенціал збереження земель в разі альтернативної протеінової революції, WePlanet вважає, що вища мета IPBES/IPСС досягнути 50 відсотків цілком реальна в Європі, визнаючи, що оцінка цього показника потребує докладнішого картографування і моделювання.

ПЕРЕШКОДИ РЕВАЙЛДІНГУ

За даними Європейського агентства з навколишнього середовища, «Європа з з найбільш інтенсивно використовуваних континентів на земній кулі. Він має найбільшу частку (до 80 відсотків) територій, що заселені, зайняті виробничими системами (зокрема, сільським та лісовим господарством) та інфраструктурою. Дійсно, у порівнянні з досліджуваним потенціалом відновлення дикої природи на таких континентах, як Північна Америка, зрозуміло, що відновлення дикої природи Європи стане величезним викликом.

Однак, на погляд під іншим кутом, інтенсивне використання та деградація Європи також означає, що вона має великий потенціал відновлення та може зробити свій істотний внесок в досягнення цілей глобального біорізноманіття та клімату.

Землекористування - сільське господарство

Найбільшим пріоритетом у забезпеченні масштабного відновлення дикої природи єзбереження земель: стійке зосередження сліду людства на меншій території щоб значніші території можна було повернути дикій природі. Наука одностайна: біорізноманіття найкраще в цій моделі і більшість видів та екосистем не можуть квітнути або співіснувати з сільським господарством будь-якого виду.

Якщо поглянути на глобальне землекористування послуговуючись чесними даними, стає зрозуміло, що одна з перешкод для збереження земель: сільське господарство.
В усьому світі сільське господарство використовує близько половини всіх придатних для життя територій, площею приблизно п'ять мільярдів гектарів. Приблизно одна їх третина використовується як орні землі, тоді як решту становлять луки та пасовища для худоби. В ЄС у 2018 р. сільське господарство використовувало майже 40% загальної площі і з яких близько 70% пов’язані з тваринництвом. Для нас у WePlanet це означає, що сільське господарство, зокрема тваринництво, має найбільший потенціал збереження земель і буде сектором, який найбільше постраждає від ревайлдінгу.

Таким чином, політика, яка підтримує розробку та розгортання високопродуктивного виробництва харчів, що може замінити тваринництво, наприклад точну ферментацію та клітинне сільське господарство, буде важливим чинником вивільнення земель для природи. Хоча політика ЄС сьогодні спрямована проти звільнення аграрних угідь, така політика повинна зараз бути послаблена, заохочуючи, натомість, активне відновлення покинутих сільськогосподарських територій.

Щоб дізнатися більше про нашу політику щодо збереження земель та сільського господарства, будь ласка, озайомтесь із Документом WePlanet щодо Аграрної Політики (WePlanet’s Agriculture Policy Paper).

Землекористування - енергетика

Однак тут таки постає нова загроза збереженню земель:поширення відновлюваної енергетики. Прогнозоване використання земель під біопаливні культури та періодичне використання відновлюваних джерел енергії, таких як вітер і сонце, означають, що коли країни Європи вирішать йти шляхом 100% використання відновлюваної енергії, значні обшири землі, звільнені від сільського господарства, можуть натомість бути передані під виробництво енергії.

Наприклад, хоч пропозиції створення «газу з трави».звучать привабливо, математика розкриває іншу картину. Живлення 195 млн домогосподарств ЄС таким паливом потребуватиме для монокультурних трав'яних плантацій земель, що вдвічі перевищать площу Фінляндії. Тим часом, якщо для живлення Нідерландів використовувати лише берегову вітрову енергію, буде потрібна площа, більша за територію самих Нідерландів.

Як і на суходолі, розвиток відновлюваної енергії в морському середовищі також може становити ризик для відновлення дикої природи, зокрема певних видів морських птахів. Такі впливи незначні за менших офшорних вітрових систем, проте визначення справжнього масштабу відновлюваної енергетики, необхідної для задоволення наших первинних енергетичних потреб, робить ризики для морської дикої природи значними. Згідно з підрахунками, виробництво електроенергії для покриття лише третини первинних потреб Великої Британії потребуватиме площі еквівалентої більшій частині Північного моря. Якщо наші наміри стабілізувати потепління клімату вимагають індустріалізації всього відкритого океану, варто запитати, чи ми на правильному шляху.

Точне визначення впливу майбутнього використання відновлюваної енергії на землекористування потребує додаткових досліджень, а перспективні методи пом’якшення деяких наслідків впливу відновлюваної енергії на ландшафти швидко розвиваються. Зростання взаємозв’язків між національними і регіональними мережами, наприклад, може дозволити оптимізувати землекористування для потреб різних відновлюваних джерел, подібно до використання земель для біомаси, що прямо конкурує із сільським господарством і ревайлдінгом, однак не обов’язково треба використовувати землі лише для енергії сонця та вітру, можливі різні ступені комбінованого використання у поєднанні із сільським господарством та дикою природою. Однак, незважаючи на можливі компроміси із енергетикою та сільським господарством, саме збереження земель, а не їхнє комбіноване використання, має бути керівним принципом. Тому WePlanet рішуче підтримує розгортання високопродуктивних джерел енергії, таких як ядерні і геотермальні, що мають більший потенціал для забезпечення великого обсягу безвуглецевого виробництва енергії на одиницю площі землі, ніж переривчасте постачання з відновлюваних джерел або біопаливо. Не дивно, що землезберігаючий потенціал виробництва енергії з високопродуктивних джерел, таких як ядерна, забезпечує кращі результати для збереження природи та біорізноманіття.

Однак, навіть якщо звузити бачення лише до проблеми викидів вуглецю, використання енергонасичених джерел для декарбонізації енерговиробництва є безпрограшним результатом, оскільки відновлення землі, врятованої від розміщення потужностей відновлюваної енергетики, забезпечує додаткові можливості поглинання вуглецю. Крім того, повністю декарбонізована енергетична система, якій бракує енергетичної продуктивності джерел, повинна покладатися на велику кількість накопичувачів енергії для її зберігання та періодичного резервування виробничої потужності. Навіть незначні додані частки ядерної енергії значно зменшують потребу резервування потужності, економлячи, в такій спосіб, землю. Цей вплив відчутний на інших ділянках виробничої лінії з масштабними джерелами живлення, як вітер і сонце, які потребують більше сировинних матеріалів і, отже, більше земель для їхнього видобутку.

Загалом, бачення майбутнього WePlanet полягає в максимальному збільшенні районів нашої планети, в яких природу можна повернути до самодостатності та первісного стану.

Покриття нашої планети інфраструктурою виробництва енергії явно менш бажане, ніж концентрація цієї інфраструктури в невеликих зонах, як це дозволяє ядерна або геотермальна енерогія, і забезпечення широкого простору для незайманої природи в інших місцях.
Зверніться до WePlanet’s Energy Policy Paper (Документ про енергетичну політику WePlanet), щоб дізнатися більше про нашу позицію щодо енергетики.

Культура, сільське життя та політика

Нав’язаний “згори”, ревайлдінг може спричинити значну соціальну, культурну та політичну напругу. Хоча ми лише на початку ревайлдінг-революції, однак вже виникає тертя між доброчинними природоохоронними організаціями та місцевим населенням на яке вплинуть їхні проекти відновлення дикої природи. Такого слід уникнути.

У ряді показових випадків у Європі сільські громади рішуче виступали - іноді успішно - проти проектів відродження дикої природи. що виводять сільськогосподарські землі з використання. Вони стверджували, що це є нападом на сільські джерела існування та сільську спадщину, оскільки їхня людська культура історично вкорінена в певних середовищах.

Навіть якщо облишити внутрішню цінність природи, з орієнтованої на людину позиції це залишає нас із конкуруючими претензіями на нашу землю. З одного боку, претензії на культуру, традиції та сільське життя; і іншого – ширші претензії суспільства на те, щоб земля діяла як поглинач вуглецю і захисник нашого життєзабезпечення, яке підтримують екосистеми.

Не дивно, що громадська думка також є суперечливою. В той час, як опитування демонструють в цілому стабільно високу підтримку відродження дикої природи та реінтродукції видів, наші ЗМІ та культура продовжують підштовхувати до низькопродуктивного землеробства та романтизувати вживання великої кількості продуктів тваринного походження. Відверто кажучи: публіка хоче мати свій стейк і їсти його.

Прямий примус людей до звільнення їхньої землі – це явно погана ідея. Так само оподаткування або активне перешкоджання вживанню продуктів тваринного походження є політично неприйнятним. WePlanet бачить дві ключові точки впливу, які можуть допомогти обійти або подолати цей конфлікт: зміна субсидій і зміцнення демократії.

ВТРУЧАННЯ ЗАДЛЯ ВІДРОДЖЕННЯ ДИКОЇ ПРИРОДИ

Субсидування шкоди

Щороку ЄС витрачає мільярди, активне перешкоджаючи відродженню дикої природи.
Ми прагнемо переосмислити та перепланувати вплив субсидій на землевикористання, особливо в сучасному сільському господарстві. Субсидії – це потужний
інструмент для поступового впровадження нового виду управління земельними ресурсами,
враховуючи становище та потреби фермерів, а також залучаючи більше громадян без аграрного бекграунду до піклування про землю і підтимку харчового ланцюжка.

Спільна аграрна політика (CAП) Європейського Союзу забирає близько третини бюджету ЄС, із приблизно 54 мільярдами євро субсидій на сільське господарство, які щороку надходять до 27 держав-членів. Від половини до двох третин цих коштів йдуть на тваринницькі ферми або господарства, що виробляють корми для худоби, які загалом займають 71 % землі сільськогосподарського призначення. Базові виплати CAP доступні лише для земель, що знаходяться в сільськогосподарському користуванні; щодо земель, які повертаються до природи, основні виплати не застосовуються. Але прямі платежі CAP - не єдина підтримка
існуючого статус-кво землекористування. ЄС також напряму фінансує маркетингові
кампанії, спрямовані на заохочення певних раціонів, особливо тих, які багаті на червоне
м'ясо.

Найімовірніше, що сьогодні переважна більшість екстенсивного тваринництва, наприклад, випас жуйних тварин, не була б фінансово життєздатною без таких субсидій. У Великій Британії, наприклад, 90% середнього прибутку тваринницьких ферм отримується від субсидій. Тим часом аналітичні центри такі як RethinkX і великі гравці галузі прогнозують що ефективна точна ферментація та клітинне сільське господарство будуть
набагато ефективнішим і здатним випередити традиційне сільське господарство навіть за державної підтримки, яку воно зараз отримує.

Такі технології мають переваги повторюваних процесів і відповідної низхідної кривої витрат, водночас існує дуже мало можливостей підвищити продуктивність і рентабельність корови. Отже, RethinkX прогнозує загальне банкрутство тваринницької галузі до середини 2030-тих.

Якщо дивитися через цю призму, ЄС активно спотворює ринок не тільки проти відновлення дикої природи, але й на користь промисловості, що занепадає загрожуючи позбавити мільйони господарств засобів до існування та втратити активів на мільярди євро, в той час як альтернативний протеїновий перехід себе повністю виправдовує.

Тож WePlanet вважає, що національні та європейські політики повинні терміново розпочати поступову відмову від субсидій для тваринництва та почати поступово перенаправляти кошти (i) фермерам та землевпоядникам для відновлення дикої природи та середовищ її існування (ii), на дослідження та розвиток біотехнологій та інновацій у селекції рослин
і культивації, що є ключовими для землезаощаджуючого виробництва нових харчових продуктів (iii), на щедру державну підтримку фермерів і представників суміжних професій
для перекваліфікації або, якщо це необхідно, виходу на пенсію. У цьому плані ми повинні розставити пріоритети захищаючи людей, а не промисловість. Для цього потрібні додаткові дослідження, щоб оцінити, які саме конкретні втручання у сферу добробуту є найкращими
аби підтримувати справедливий перехід.

Оплачуючи переродження

Але як визначити вартість ревайлдінгу? Цінність субсидій для відродження дикої природи вже можна визначити за допомогою міжнародно узгодженій вартості вуглецю, але також можуть бути враховані додаткові екосистемні вигоди, наприклад, запобігання повеням і, у разі морського ревайлдінгу - вигоди його впливу на сусідні пов’язані зони. Однак, є і пов’язані із цим ризики.

Потенційно волатильний вуглецевий ринок може раптово сприйняти відроджені екосистеми, як позбавлені цінності. WePlanet бачить внутрішню цінність таких диких просторів і тому вважає, що субсидування їх відновлення є гідним використанням державних коштів, якщо є пропорційним іншим людським запитам для такого фінансування.

WePlanet бачить потенціал у відновленні екосистеми в масштабах ЄС цілі, використовуючи Індекс Цілісності Екосистеми (Ecosystem Integrity Index) паралельно із тоннами вуглецю. Хоча необхідні подальші дослідження з використання такого індексу, його застосування буде позначати відновлення екосистеми (не лише через утримання вуглецю), сплачуючи землевпорядникам протягом кількох десятиліть за управління поверненням природи та, тим самим чином, оцінюючи субсидії проти плантацій біопалива з бідним біорізноманіттям. Особливо деградовані місцнвості, теоретично, спричинятимуть вище фінансове стимулювання через наявність прогалин відновлення.

Розширення демократії

Певним чином жахлива ситуація із земельними субсидіями в Європі відображає провал демократії. Чи справді це воля добре поінформованої громадськості, влити мільярди власних податкових грошей в галузі, які активно руйнують її майбутнє? Цей демократичний провал можна спостерігати також на сільському та місцевому рівнях. Нерівність володіння землями означає, що переважна більшість народу не контролює, як використовується наша земля. У багатьох фермерських господарствах та пов’язаних з ними галузях зайнято лише крихітний відсоток навіть сільського населення, яке все ж утримує монополію на прийняття рішень щодо використання цієї землі. На рівні ЄС лише 4,5 відсотка населення зайняте в аграрному секторі.

WePlanet виступає за термінове розширення демократичних процесів що стосуються того, як використовується наша земля.

Ревайлдінг має залучати більше людей до ухвалення рішеннь щодо землекористування, а не менше. WePlanet категорично проти будь-яких форм примусового вилучення земель у землекористувачів. .
Хоча кожна нація та регіон унікальні, ми визначаємо наступне, як перелік перспективних умов для досягнення цієї мети:

• Консультативні Збори Громадян з питань відновлення дикої природи та майбутнього
сільського господарства

• Створення національного «плану відновлення дикої природи» із широким залученням і
консультаціями із зацікавленими сторонами усього суспільства, а не лише інститутів аграрної індустрії та екологічних груп

• Референдуми щодо реформи субсидій

• Громадські консультації з місцевими органами влади із залученням зацікавлених сторін від усіх сільських секторів, щоб узагальнення бачення майбутнього місцевих ландшафтів

• Норми спільного права на купівлю, які дозволяють громаді викуповувати землю у великих землевласників для цілей відновлення дикої природи

• У пропонованому нами процесі місцеві громади та громадяни є такими, що активно беруть участь у створенні та формуванні майбутньої системи, яка всім сприяє на краще. Хоча ми визнаємо серйозну шкоду для нашого природного середовища, що її завдає традиційне сільське господарство, не слід звинувачувати виробників харчових продуктів і фермерів у проблемах навколишнього середовища та втраті біорізноманіття.

Справедливий перехід

Хоча лише 4,5 відсотка населення ЄС зайняті в сільському господарстві, однак вони представляють десятки мільйонів домогосподарств і родин, які постраждають від переходу до ревайлдінгу Європи. Ця перспектива має бути терміново врахована урядами. Політики, спрямовані на те, щоб переступити через проблеми, сподіваючись, що вони можуть бути вирішені лише ринковими силами, були б безрозсудними в контексті масштабу змін передбачуваних у цьому секторі.

WePlanet закликає політиків фінансувати інноваційні та прогресивні програми, які допоможуть працівникам сільського господарства перекваліфікуватися та знайти нову роботу до того, як їх звільнять. За належного планування, справді справедливий перехід може і мусить залишити працівників аграрного сектору та їхні громади в найкращому становищі.