ГЛОБАЛЬНИЙ ДОБРОБУТ

ВСТУП

Покінчимо з бідністю! Майбутнє нашого світу має бути таким, в якому ніхто не житиме в бідності і всі люди долучені до процвітання і добробуту. Аби людство квітло потрібна планета зі сповненими життя екосистемами, багатою природою, і стабільним кліматом.

Ми повинні узгодити ці завдання.

ВИКЛИК

В той час, як світ зробив величезні кроки до вдосконалення рівня життя, неприємним фактом є те, що більшість людейв світі сьогодні продовжують жити у злиднях. Згідно матеріалів “Наш Світ у даних” (Our World in Data), 85% населення світу живе менш ніж на 30 доларів США на день дві третини живуть менш ніж на 10 доларів на день і кожен десятий
живе менш ніж на $1,90 на день. Хоч дехто з багатої Півночі це й романтизує, однак реальність життя в злиднях є жалюгідною. Як пишуть Ханна Річі та Макс Розер: «Найбідніші у світі часто голодні, мають набагато менший доступ до освіти, регулярно не мають світла вночі, і страждають від набагато гіршого стану здоров'я». Попри гучно розхвалені Цілі Сталого Розвитку (Sustainablе Development Goals), очікується, що півмільярда людей житимуть в бідності i в 2030.

Втім, важливо зважати на історичний контекст. У минулому в бідності жили усі, окрім невеликої елітної верстви аристократів і монархів. Це був світ вбитих горем батьків, де майже половина народжених дітей помирала не досягнувши повноліття. Після настання Індустріальної Революції, частка людей, що живуть у крайній бідності безперервно скорочувалась впродовж двох століть, а звичайні люди - принаймні на Глобальній Півночі - нині насолоджуються умовами існування, які були недоступні для всіх, крім королів, навіть в історично недалекому минулому. Такий соціальний показник, як дитяча смертність,
стрімко впав, і її середній глобальний рівень наразі становить близько 4%.

Є правдою, що цей масовий підйом рівня життя майже повністю базувався на використанні викопного палива, що залишило нам у спадок кліматичну кризу. Також правда, що зумовлене економічним зростанням масове підвищення споживання світових ресурсів - у багатьох сферах, від деревини до фосфатів - явно незбалансоване. Чи означає це, що подолання бідності шляхом економічного розвитку Глобального Півдня знищить навколишнє середовище? Ключова дилема, яка стоїть перед сучасним світом полягає в тому, як поєднати подолання бідності з довгостроковою екологічною стійкістю.

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ДОБРОБУТУ

Ми прагнемо, аби всі люди могли насолоджуватися процвітанням і добробутом. Як мінімум, це включає доступність та поживність харчування, надійний доступ до сучасних енергетичних послуг, гідне житло, хороше медичне обслуговування та освіту. Це включає можливість займатися значущою роботою та підтримувати свою сім’ю, мати право голосу та участі у політиці та у процесах ухвалення рішень.

Життя в злиднях суттєво обмежує свободи людей. Воно позбавляє їх гідності і заважає відігравати значущу роль в суспільстві. Майбутнє нашої планети - це майбутнє, в якому ніхто не живе в бідності. Але аби людство квітло потрібна планета зі сповненими життя екосистемами, багатою природою, і стабільним кліматом. Цілі викорінення бідності, забезпечення добробуту людини, і турбота про планету тісно пов’язані і посідають чільне місце в переліку Цілей Сталого Розвитку ООН. Тепер нам належить втілити слова в дії.

Наш обов’язок зробити так, аби добробут людства та самої планети були нерозривні. Будь-який пропонований перехід не може коштувати страждань найбідніших верств населення або прирікати людей на злидні.

НАШІ РІШЕННЯ

• 1.Забезпечити достатнє та доступне енергопостачання для бідних. Розширений доступ, низькі витрати та надійність мають бути основними пріоритетами в найбідніших частинах світу. В деяких випадках, навіть викопне паливо (таке як приміром, зріджений газ), може бути кращим за енергію біомаси, що спричиняє знищення місцевих лісів для отримання деревного вугілля для приготування їжі.

• 2.Зробити енергетику із нульовим викидом вуглецю можливою та доступною. Багатий світ повинен сприяти розвитку безвуглецевої енергетики країн, що розвиваються, шляхом покращення цінової доступності та розмаїття варіантів енерговиробництва з нульовим викидом вуглецю, та підтримки порядку денного «Кліматичного Процвітання» Форуму Кліматичної Вразливості (Climate Vulnerable Forum).

• 3.Підтримка екологічно збалансованої інтенсифікації сільського господарства.
Модернізація сільського господарства та продовольчих систем сприяє продовольчій безпеці та викоріненню бідності, стимулює економічний розвиток та зменшує вплив на навколишнє середовище, дозволяючи нам зберегти природу.

• 4.Посилення стійкості до екстремальних погодних умов. Бідні люди особливо вразливі до зміни клімату не через географічні особливості, але через брак ресурсів для захисту від екстремальних погодних явищ та іншого впливу зміни клімату. Зростання добробуту пов’язане зі посиленням захищеності від екстремальних погодних умов, допомагає рятувати життя, зберігати власність і підвищувати рівень життя людей.

• 5. Зосередження на міжнародній співпраці з ліквідації бідності. Тривалі злидні у будь-якій точці світу є моральною наругою та несправедливістю, з якими не можна миритися.

ПОДЛОЛАННЯ БІДНОСТІ - НА КРАЩЕ ДЛЯ ПЛАНЕТИ

Три мільярди людей у країнах з низьким рівнем доходу використовують традиційну
біомасу (деревину, гній або деревне вугілля) для приготування їжі: Це сприяє
знищенню лісів, ерозії ґрунтів та втраті біорізноманіття. В погано вентильованих будинках приготування їжі та опалення всередині приміщень призводить до захворювань легенів та респіраторних інфекціїй. Ураження нижніх дихальних шляхів — це друга найпоширеніша причина смерті в країнах з низьким рівнем доходу. Бідність шкодить і людям, і природі.

ЕНЕРГЕТИКА Є КЛЮЧЕМ ДО РОЗВИТКУ

Багато країн Африки та Азії досі страждають від дефіциту енергії. Нестача величезна. Середній африканець споживає менше енергії, ніж середній американський холодильник. У Конго та Нігері менш ніж кожен п'ятий має доступ до електроенергії; в Південному Судані і Чаді - менше, ніж кожен десятий.

Існує гостра потреба в енергії для будівництва, опалення чи охолодження будинків, живлення промисловості та покращення охорони здоров’я. Доступна, достатня та транспортабельна енергія є життєво важливою для модернізації та стійкої інтенсифікації аграрного сектора і зміцнення продовольчої безпеки.

Наша мета-покінчити з енергетичною бідністю. Кожен повинен мати можливості доступного та надійного енергопостачання. Без достатніх енергетичних послуг, суспільство не може квітнути.

ПРОСУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ НАЙБІДНІШИХ КРАЇН

З огляду на необхідність подолання бідності, є потреба суттєвого та постійного енергетичного зростання в найбідніших частинах світу. Країни з низьким рівнем доходу стикаються з новим викликом подолання бідності без спалювання величезної кількості викопного палива, як це роблять країни з високим рівнем доходу.

На щастя, жодна нація з низьким рівнем доходу не передбачає в довгостроковій
переспективі переважаючого використання викопного палива. Такі країни, як Кенія, Замбія та Ефіопія вже виробляють понад 50 відсотків своєї енергії з низьковуглецевих
джерел. Навіть країни з багатими ресурсами природного газу, такі як Сенегал і Мозамбік, планують збільшити масштаби використання відновлюваних джерел енергії.

Шлях до “net-zero” (“чистого нуля”,економіки без вуглецевих викидів-прим.пер.) виглядатиме по-різному в різних країнах. Багаті держави та інституції не мають вказувати бідним націям, що саме їм робити. Натомість вони повинні підтримувати власні плани цих країн щодо розвитку без викидів вуглецю шляхом передачі технологій, надання допомоги та пільгового фінансування.

Форум Кліматичної Вразливості - коаліція 55 країн, що найбільше постраждали від зміни клімату, відіграє піонерську роль. Вони розробили концепцію «кліматичного процвітання», яка передбачає використання чистої енергії як шлях до подолання бідності та прискорення економічного зростання.

RePlanet підтримує ініціативи країн з низьким рівнем доходу, як тих, що входять до
Форуму Кліматичної Вразливості (CVF), щодо досягнення середнього рівня доходів шляхом використання екологічно чистих джерел енергії.

Бангладеш - голова Форуму, розробила План кліматичного процвітання що скасовує пропозиції будівництва 10 вугільних електростанцій. Їх заступить сукупність морської вітрової енергогенерації, ядерних, газових та інших технології. Інші країни, що розвиваються визнали необхідність підвищення енергозабезпечення без збільшення використання вугілля. На COP26 (на 26-ій Конференції ООН зі зміни клмату-прим.пер.) Індія взяла зобов’язання встановити до 2030 року 500 ГВт потужностей для виробництва електроенергії з невикопних джерел, а 50% електроенергії виробляти з джерел із низьким вмістом вуглецю.

ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ НЕДОСТАТНЬО

Країни з низьким рівнем доходу не тільки потребують більше енергії, але й потребують енергопостачання, яка є надійним, доступним та придатним для різних цілей, наприклад приготування їжі, транспортування та виробництво добрив. Окрім електрики, рідке і газоподібне паливо також залишаються важливими джерелами енергії.

Задовольнити цей попит на енергію неможливо за допомогою лише маломасштабної
інфраструктури нестабільного постачання, що використовує лише відновлювані джерела енергії. Наполягання на програмах 100% енергозабезпечення з відновлюваних джерел ризикує стати формою зеленого колоніалізму якщо заважатиме країнам розвивати надійну, дешеву енергетику. На даний момент єдиний життєздатний варіант виробництва net-zero рідкого і газоподібного палива включає розбудову ядерних і відновлюваних джерел енергії для виробництва синтетичного палива. Тим часом в країнах, що розвиваються, зростає інтерес до атомної енергетик через її надійність та безвуглецеву природу. Майже 30 країн з низьким і середнім рівнем доходу розробили ядерні енергетичні програми, 11 з них в Африці.

Теперішні великі, ефективні та перспективні інвестиції в чисті енергосистеми в країнах знизьким рівнем доходу забезпечать глобальні вигоди для прийдешніх поколінь. Однак, уникання використання викопного палива та будівництво систем чистої енергії в цих країнах мають високу початкову інвестиційну вартість. Країни з високим рівнем доходу та фінансові установи такі, як Світовий банк і Європейський інвестиційний банк, мали б надати фінансову підтримку довгостроковому інвестуванню у безвуглецеву енергетичну інфраструктуру. За відсутності такої підтримки країни, що виборюють краще майбутнє, вдадуться до дешевшого та простішого використання викопного палива повторюючи шлях, яким багаті нації розбудовували свої суспільства та добробут. Наразі Світовий банк відмовляє у фінансуванні ядерних проектів, що створює ризики прив’язування країн, що розвиваються, до високовуглецевої або ненадійної енергетики на невизначений термін.

RePlanet рішуче підтримує заклик Форуму Кліматичної Вразливості та інших груп Глобального Півдня щодо фінансування в обсязі 500 мільярдів доларів багатими країнами та Китаєм для цілей пом'якшення та адаптації до наслідків зміни клімату.
Розвинений світ має допомогти із фінансуванням надійних і тривких можливостей низьковуглецевого енергозабезпечення країн з низьким рівнем доходу, включаючи атомну енергетику.

Це не грошова «допомога», яка надається як благодійність; це невелика частина
визнання імперативу кліматичної справедливості, бо кліматична криза величезною мірою ненавмисно спричинена Глобальною Північчю.

Риси цієї несправедливості можна чітко побачити нижче (мал.2). Зміна клімату спричинена накопиченням викидів, тож історична відповідальність за спричинені сучасні наслідки зміни клімату лягає на Глобальну Північ.

Лише Сполучені Штати внесли чверть загального обсягу викидів, тоді як третина надходить з Європи. З Африки ж надходить лише 3%. Не можна очікувати від країн, що розвиваються, що вони йтимуть на жертви, аби допомогти розвязати глобальні проблеми, спричинені переважно і ненавмисно розвиненими країнами. Тож необхідним елементом кліматичної справедливості має бути фінансування систем чистої енергетики за щедрої підтримки на пільгових умовах з боку тих країн, які найбільше відповідальні за кліматичну кризу.

На жаль, найбільш вразливі до зміни клімату країни страждають не лише від її найбільш екстремальних наслідків, але також стикаються - і не лише через власні дії - із борговою кризою, яка посилюється кліматичними збитками. Група V-20 Форуму Кліматично Вразливих Країн оприлюднила борговий маніфест, в якому зазначено, як можна списати безнадійні борги в обмін на більш цілеспрямовану кліматичну діяльність в уразливих країнах.

RePlanet підтримує це звернення щодо списання заборгованості кліматично вразливих країн, що розвиваються. Ми висловлюємо свою солідарність з тими, хто найбільше постраждав від зміни клімату, і приєднуємось до них в заклику до кліматичної справедливості.

ДО ЗБАЛАНСОВАНОЇ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Удосконалення сільськогосподарської практики відіграють суттєву роль у виході людей із нестатків. Жодна країна в світі, крім міст-держав, таких, як Сінгапур, не здійснювала перехід до процвітання без модернізації сільського господарства. Коли власне натуральне фермерське господарство більше не поглинає усі зусилля родин, їхня праця може спрямовуватись також і на інші цілі, а дітей можна звільнити від роботи в полі і відправитидо школи.

З 1950-х до 1980-х років більша частина світового аграрного сектору пройшла через зелену революцію - за суттєвим винятком Африки на південь від Сахари. Ця революція стала можливою завдяки впровадженню високоврожайних сортів, кращих технологій зрошення, механізації, освіті, транспортній інфраструктурі, добривам та пестицидам. Це зумовило значне зростання врожайності та зменшення логістичних втрат.

Попри цей прогрес, процес подолання голоду і недоїдання в останні роки стагнував. Загалом у світі недоїдає майже кожен десятий, а у найменш розвинених країнах - кожен п'ятий. Два мільярди людей у всьому світі не можуть собі дозволити здорову їжу раз на день, і ще один мільярд спроможні лише на це. Голод має багато причин, зокрема конфлікти та нестабільність, але Африка на південь від Сахари страждає, зокрема, ще й від нестачі вкладень та низьких врожаїв. Модернізація вкрай необхідна для усунення розривів врожайності в Африці, вона має бути одним з пріоритетів розвитку міжнародного співробітництва.

Тож RePlanet підтримує цілі та амбіції “Альянсу за зелену революцію в Африці”, який ставить за мету підвищення доходів та продовольчої безпеки для мільйонів дрібних фермерів в Африці на південь від Сахари. Ми засуджуємо діяльність громадських організацій, які виступають проти модернізації сільського господарства в Африці прикриваючись «агроекологією» та «продовольчим суверенітетом», погіршуючи в такий спосіб продовольчу безпеку та прирікаючи мільйони людей на злидні. Ми підтримуємо право усіх фермерів на застосування сучасних технологій, включаючи зрошення, механізацію, використання добрив, очистку від бур’янів, боротьбу зі шкідниками та використання генетично покращених культур за їхнім вибором.

Модернізація сільського господарства також захищає довкілля та зберігає дику природу.
Завдяки модернізації в усьому світі ми використовуємо менше третини землі яка була б потрібна для виробництва такої ж кількості харчових продуктів за методами, що використовувались до 1950-х років. Модернізація це постійний процес: нові екологічні ідеї та сучасні технології, такі як “нульовий обробіток” (“no-till”) землі, геномні методи та точне землеробство дозволяють нам продовжувати підвищення врожайності, водночас зменшуючи вплив на біорізноманіття і навколишнє середовище.

Подальша модернізація та збалансована інтенсифікація сільського господарства
гарантують забезпечення достатності харчів для зростаючого населення світу за якомога меншого використання земель. Лише в Африці 4,4 млн га лісу зникає щороку, переважно через розширення сільськогосподарських площ. Якщо нічого не зміниться, світ потребуватиме на чверть більше аграрних угідь ще до 2050 року, особливо в Африці. Північна Америка має середню врожайність кукурудзи 11,8 тонни/га, тоді як Малаві-лише 1,6 тонни, а Танзанія-1,5 тонни, згідно з “Наш світ у цифрах”(“Our World in Data”).

Це не лише тримає людей у непевності щодо власної продовольчої безпеки, це призводить до масштабного марнотратства земель. Швидка аграрна модернізація може закрити ці прогалини та повернути землю природі.

RePlanet підтримує модернізацію та збалансовану інтенсифікацію сільського господарства. Це необхідно, аби заощадити землі шляхом усунення «розривів врожайності» та підвищення продуктивності вже оброблюваних угідь Глобального Півдня.

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД БІДНОСТІ ДОПОМАГАЄ ГРОМАДАМ СТАТИ СТІЙКИМИ

Звіти міжнародних агенцій містять похмурі прогнози глобального потепління на 2⁰ - 3⁰С: бідні люди тяжко страждатимуть від масового голоду, хвороб та вимушеної міграції, що в підсумку призводитимуть до загибелі. Зміна клімату, безсумнівно, має найбільший вплив на найбідніших в усьому світі, але розгляд проблем зміни клімату та бідності ведеться однобоко. Бідні не є просто жертвами зміни клімату, вони також люди, котрі рухаються вперед, задля підвищення власної стійкості до впливів екстремальних погодних явищ. Це відображено в даних: у всьому світі, смертність від наслідків екстремальних погодних умов (посухи, спеки, штормів і повеней) різко скоротилася впродовж минулого століття. Показовим прикладом є статистика загибелі від циклонів у Бангладеш. У 1970 році циклон Бхола забрав 500 000 життів, тоді як аналогічний циклон Амфан у 2020 році призвів «лише» до 128 загиблих. За останні десятиліття країна пом'якшила вплив циклонів за допомогою систем раннього попередження, дамб, штормових укриттів та евакуаційних команд. Подібніі приклади свідчать, що вплив смертності та захворюваності через екстремальні погодні умови набагато більшою мірою є відображенням спроможності до стійкості, ніж швидкості вітру та висоти повені.

Багатий світ має допомогти біднішим націям захистити себе від впливу мінливого клімату. В умовах вищого добробуту люди та країни здатні покращити свою стійкість до зміни клімату, наприклад, шляхом будівництва кращих дамб, захисту природних надбань, таких як мангрові зарості та коралові рифи, і використовувати кращий посівний матеріал в сільському господарстві. Такі заходи врятують життя в короткостроковій перспективі, в той час як догострокове пом’якшення наслідків зміни клімату рятуватиме життя через зменшення масштабів додаткової шкоди. Глобальна Північ має підтримувати програму «втрат і збитків» уразливих країн на COP27 (на 27 Конференції ООН зі зміни клімату).

***